Николаевцам рассказали о завещании с подназначением наследников

  • 0
Николаевцам рассказали о завещании с подназначением наследников
Начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк, розповів про заповіт з підпризначенням спадкоємців.

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Цей процес розпочинається у зв'язку зі смертю людини і закінчується оформленням свідоцтва про право на спадщину. Спадкування можна розглядати як прийняття прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві.

За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповіт – це розпорядження особи щодо належного їй майна у випадку її смерті, написаний у встановленій законом формі. За юридичною природою заповіт — односторонній правочин. У цьому правочині набуває вираження волевиявлення тільки однієї особи - - заповідача. Внаслідок такого одностороннього волевиявлення після смерті заповідача у певних осіб, згаданих у заповіті, як правило, виникає право на одержання спадщини.

Один із аспектів свободи заповіту полягає в тому, що ЦК України дозволяє спадкодавцеві вносити до тексту свого заповіту спеціальні розпорядження. Спадкодавець, розпоряджаючись власною спадщиною на випадок своєї смерті, зокрема має право підпризначити спадкоємця:

Підпризначення спадкоємця – це заміна спадкодавцем названого ним у своєму заповіті спадкоємця власного майна на випадок настання будь-якої з обставин, перелік яких встановлено законом.

Частина 1 ст. 1244 ЦК України передбачає, що заповідач має право призначити іншого спадкоємця власного майна, якщо:

- помре до відкриття спадщини;
- не прийме її або відмовиться від її прийняття
- буде усунений від права на спадкування,
- у разі відсутності умов, визначених у заповіті.

Перелік юридичних фактів, які є підставою для реалізації права на підпризначення спадкоємця є вичерпним.

Однією з причин неприйняття спадщини може бути пропущення спадкоємцем строку для прийняття спадщини, і пропущений строк не було поновлено судом, оскільки його було пропущено без поважних причин.

У кожному з вищезазначених випадків майно, заповідане такому спадкоємцю, буде успадковуватися за законом. Коли ж матиме місце простий або пропорційний заповіт, то належна спадкоємцю частка від спадщини успадковуватиметься іншими спадкоємцями. Якщо заповідач не бажає цього, то він може встановити на цей випадок інший порядок.

А саме: у заповіті треба прямо вказати, хто в такому випадку буде успадковувати майно. Така особа називається попризначеним спадкоємцем.

Попризначеним спадкоємцем може бути як будь-яка фізична особа (яка є живою на момент відкриття спадщини), так і юридична особа, у тому числі держава, територіальна громада, іноземна держава, інші суб'єкти.

Підпризначений спадкоємець може бути попризначений не тільки за конкретним спадкоємцем, а й за самим попризначеним спадкоємцем.

Варто окремо звернути увагу на ситуацію з підпризначенням спадкоємця за спадкоємцем, для якого у заповіті встановлено умову. Це дуже вдалий варіант, оскільки в такому випадку є зацікавлена особа (попризначений спадкоємець), яка буде перевіряти виконання поставленої заповідачем умови.

Однією з причин застосування такої конструкції є право спадкоємця відмовитися від спадщини на користь третіх осіб. Тобто спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якої іншої особи, яка є зовсім чужою для спадкодавця (і якій він по суті нічого не заповідав). За наявності під призначеного спадкоємця сам спадкоємець не вправі відмовитися від прийняття спадщини на користь третьої особи, крім як на користь підпризначеного спадкоємця.

Варто окремо звернути увагу на ситуацію з під призначенням спадкоємця за спадкоємцем, для якого у заповіті встановлено умову. В такому випадку є зацікавлена особа (під призначений спадкоємець), який буде перевіряти виконання поставленої заповідачем умови. Наприклад, заповідач може вказати, що він усе своє майно заповідає дружині, а якщо б вона померла до відкриття спадщини чи відмовилася від неї, він майно заповідає брату.

При цьому правовий зміст таких умов має бути докладно роз'яснено заповідачу. На підставі таких умов має бути складено загальний перелік питань, на які заповідач повинен відповісти при складанні проекту заповіту, що здійснюється за участю нотаріуса. Крім того, положення, що так чи інакше стосуються зазначених питань, також мають бути чітко викладені при складанні та посвідченні заповіту заповідачем, щоб у майбутньому не потребувалось його тлумачення.
скачать dle 12.0