В парламенте обсуждали, как восстановить приоритетные отрасли экономики Украины - судостроение и судоходство

  • 0
В парламенте обсуждали, как восстановить приоритетные отрасли экономики Украины - судостроение и судоходство
7 лютого в конференц-залі Верховної Ради України відбулося засідання круглого столу на тему «Відновлення суднобудування і судноплавства в Україні».

Захід було ініційовано Міжфракційним депутатським об’єднанням «За розвиток річок України» ВР, яке очолює народний депутат України Андрій Вадатурський.

Участь у заході прийняли керівники профільних Комітетів ВР, зокрема Ніна Южаніна – з питань податкової та митної політики і Віктор Галасюк – з питань промислової політики та підприємництва; народні депутати Олег Ляшко, Анна Романова, Роман Семенуха. Олександра Кужель, Андрій Іванчук, Борис Козир; голови місцевих райдержадміністрацій – Миколаївської Олексій Савченко та Херсонської Андрій Гордєєв; представники профільних міністерств – міністр інфраструктури Володимир Омелян, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов; керівники державних підприємств, суднобудівних заводів, вищих навчальних закладів, представники європейської спільноти і громадськості.

«За результатами круглого столу ми сподіваємося відповісти на наступні питання:
- Як відновити привабливість річки?
- Коли ми зможемо скасувати плату за шлюзування та розведення мостів, спростити видачу дозволів та як зробити річковий транспорт конкурентним?
- Чи варто Україні запускати офшори з іноземними екіпажами, чи ще є можливість відродити національне суднобудування?
- Хто уже сьогодні може виступити ефективним утримувачем річок?
- Як гарантувати розміщення замовлень на суднобудівних заводах України?
- Які застосувати ефективні податкові та митні пільги для суднобудування?
- Як залучити дешеві кредити для наших заводів?

Міжфракційне депутатське об’єднання «За розвиток річок України» готове до подальшого удосконалення законопроектів направлених на реалізацію Концепції: «Зроби річку привабливою – створи робочі місця у судноплавстві та суднобудуванні – побудуй судна на українських заводах». Нагадаю, що йде мова про пакет законопроектів №6732, 6733, 6734 щодо стимулювання суднобудування за аналогом літакобудування та 2475а-3 із 6735 щодо відновлення привабливості річкових перевезень», - відмітив Андрій Вадатурський, розпочинаючи засідання круглого столу.

Як відомо, наразі в Верховній Раді України зареєстровано два принципово різних законопроекти «Про внутрішній водний транспорт» №2475а та №2475а-3. Три ключові моменти, які відрізняють перший проект від другого і що обговорювалися під час засідання:
- Введення річкового збору: потрібно чи не потрібно?
- Створення ще одного додаткового державного підприємства – адміністрації на річках: навіщо?
- Запуск на українські річки офшорного флоту, який не буде сплачувати податки: чи не поставить це крапку на вітчизняному суднобудуванні остаточно?

Після презентацій кожного із законопроектів, слово взяли представники виконавчої влади на місцях і висловили свої побажання щодо шляхів виводу судноплавства і суднобудування з кризи. На думку голови Миколаївської ОДА Олексія Савченко, проблем у галузях багато, і задля залучення інвесторів їх навпаки потрібно максимально звільнити від оподаткування, створивши при цьому «чіткі правила»

- Сьогодні Миколаївщина, перлина суднобудування, має звільненими близько одинадцяти тисяч кваліфікованих суднобудівників. Місто Миколаїв перетворюється в такий собі «свідомий кіоск». Ті люди, які знають, як будувати кораблі, змушені йти працювати на ринки. Вони мають інженерну, технічну освіта, але у них немає можливості її застосовувати, - зазначив Савченко.

Керівник Херсонської ОДА Андрій Гордєєв погодився із думкою щодо максимального звільнення галузей від податкового навантаження.

- Вражає той факт, що Білорусь придбала острів і стала міжнародною, морською державою. А ми маємо два моря, Дніпро, Буг, Дунай – такий потенціал, і ми не можемо зрушити з місця, - зазначив він, звертаючись до міністра інфраструктури Володимира Омеляна. - Росія Казахстану дала нульові майже тарифи на залізничну дорогу, щоб вони нас обходили. Росія йде на це. Вона воює з нами тарифно. Ви ж це знаєте добре, пане міністр. Тоді чому, ми маючи природну монополію, не застосовуємо її в цьому?

Загалом в ході заходу пролунали застереження не лише з приводу введення річкового збору, а і щодо створення нової адміністрації на річках, схожої на вже існуючу Адміністрацію морських портів із сумнівною репутацією.

- Не хочу я утримувати директорів будь-яких державних підприємств із заробітною платою по 400 тисяч гривень. Ось не хочу. Я краще ці гроші направлю на очищення Дніпра, - заявила депутат Олександра Кужель і закликала: Не деріться за той річковий збір. Повірте, ви більше втратите, ніж отримаєте. Давайте приймати законопроект і рухатись далі.

Крім цього, учасники круглого столу наголосили на необхідності звільнити річкових перевізників від сплати акцизного податку на паливо, що, до речі, передбачається зареєстрованим законопроектом № 6735.

Не менш жвавою була дискусія і відносно запуску на українські річки флоту під іноземними прапорами. Представники МДО «За розвиток річок України» наголошують на захисті національних інтересів і звертають увагу, що законопроект №2475а-3 також дає змогу іноземним суднам користуватися внутрішніми водними шляхами України, але при цьому перші дві доби з моменту подачі відповідних заявок пріоритет буде надаватися національним перевізникам. Робиться це виключно для того, щоб створити попит на будівництво суден на українських заводах, які сьогодні, нажаль простоюють без замовлень. Паралельно з цим об’єднання розробило та подало на розгляд пакет законопроектів, що стосуються забезпечення суднобудування державною підтримкою - №6732, 6733, 6734.

- Наше головне завдання полягає в тому, щоб відродити Миколаєву та Херсону славу міста корабелів. Тому що це 10-ки тисяч робочих місць, це податок до місцевих бюджетів, це зростання економічного потенціалу нашої країни. На превеликий жаль, за 25 років незалежності сьогодні ми бачимо, що увага з боку держави до проблем галузі мінімальна, я вже не кажу про підтримку, якої немає. Хоча ця галузь могла б бути локомотивом і наукового розвитку, і нових технології, і головне – економічного зростання
, - зазначив нардеп Олег Ляшко.

- Якщо ми з вами не вживатимемо заходів, то ситуація лише погіршиться. В парламенті зареєстровано декілька законодавчих ініціатив і я хотів би зупинитися на нашій – проект №2475а-3, який все-таки більш відповідає вимогам і стандартам ЄС. Декілька років тому Україна свідомо зробила свій вибір у напрямку євроінтеграції. Асоційоване членство в ЄС – це не лише права, це в тому числі і обов’язок. І тому я думаю, що не треба вигадувати велосипед, і ті норми, які сьогодні працюють в Європейському союзі, мають бути базовими для України. І вони прописані в нашому законі, - відмітив парламентар Роман Семенуха.

За результатами засідання сформують резолюцію, куди увійдуть пропозиції та застереження учасників заходу.

– Я хотів би подякувати всім, хто прийняв участь у засіданні круглого столу. Ми отримали фахову дискусію. Тепер нам потрібно відпрацювати і побудували транспортну стратегію. Взагалі з цього треба було починати, а не з визначення: варто вводити річковий збір чи ні, підтримувати розбудову суднобудування або ж залишити все, як є. У нас немає генеральної лінії, якої ми повинні дотримуватись. І завдяки вам, завдяки цій дискусії ми все ж таки привернули увагу, що галузям потрібні якісні зміни, а не напівміри та напівреформи
, зазначив Андрій Вадатурський.

Згодом буде вирішуватися питання щодо проведення наради в більш вузькому колі – за участі народних депутатів і представників уряду.
скачать dle 12.0