Банкротство физических лиц: кого могут признать банкротом?

  • Сообщить о ошибке
  • 0
Банкротство физических лиц: кого могут признать банкротом?
Вступив в силу Новий Кодекс України з процедур банкрутства, серед новел документу – процедура банкрутства фізичної особи. Що це, для кого і навіщо розповідає керівник Миколаївської юстиції Роман Возняк.

Тож, процедура банкрутства фізичної особи - це судовий процес в результаті якого фізична особа звільняється від боргових зобов'язань.
Кому підходить?

Людям, що потрапили в скрутне фінансове становище, яким не вистачає заробітку для погашення кредитних та інших зобов’язань і утримання сім'ї, за наявності наступних підстав:

- Розмір прострочених зобов’язань фізичної особи перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогоднішній день 125190 грн.);
- особа не менше 2 місяців не погашає кредити чи не здійснює інші планові платежі у розмірі більше як 50% щомісячних платежів по кожному із зобов’язань;
- особа не має майна, на яке може бути звернено стягнення. Цей факт має бути підтверджено постановою у виконавчому провадженні;
- наявні інші обставини, які можуть свідчити про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.

Хто може ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи?

- Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи може виключно сам боржник, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб. Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство такої особи.
- Така особа звертається з заявою до господарського суду за своїм місцезнаходженням.
- Суд призначає арбітражного керуючого для здійснення:
реструктуризації реалізації майна боргу боржника банкрута

Провадження відкрито – що далі?

Можливими варіантами розвитку подій є: реструктуризація або погашення боргів.

Реструктуризація – перегляд умов кредиту, процентних ставок, штрафів, прощення боргів, виконання зобов’язань третіми особами тощо.
Протягом 120 днів із дня відкриття провадження боржник може дійти згоди із кредитором щодо зміни строків виплат чи продажу частини майна задля задоволення вимог кредиторів. План реструктуризації має бути схвалений кредиторами та затверджений судом у порядку, визначеному ст. 126 Кодексу.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 5 років.

У разі погашення боргів за іпотечними кредитами, строк виконання плану не може перевищувати 10 років.

Кодексом передбачено, що протягом п’яти років з дня введення його в дію заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується строком на 10 або 15 років, залежно від площі нерухомого майна, що обтяжене іпотекою.

Не підлягають реструктуризації такі категорії боргів.

1. Зі сплати аліментів, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2. Податковий борг, який виник протягом 3 років до винесення ухвали про відкриття провадження;
3. Борги за кредитами, отриманими на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші тощо;
4. Борги, які виникли з участі боржника у азартних іграх, парі тощо.

У разі виконання боржником плану реструктуризації боргів, господарський суд закриває провадження у справі, а боржник вважається звільненим від боргів.

Погашення боргів – дана процедура застосовується у разі визнання особи банкрутом.

Погашення відбуватиметься за рахунок коштів, виручених від реалізації ліквідаційної маси боржника. Поняття «ліквідаційна маса» охоплює усе майно боржника, окрім єдиного соціального житла (квартири, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13,65 кв. метрів на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житлового будинку, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів).

Отже, боржники та члени їхніх родин у будь-якому випадку не залишаться на вулиці. Окрім того, не включаються до ліквідаційної маси кошти, які перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.

Після реалізації ліквідаційної маси вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Визнання фізичної особи банкрутом принесе ряд обмежень, зокрема:

- повторно визнати себе банкрутом не вийде протягом п'яти років з моменту ухвалення рішення (за винятком випадку, якщо боржник погасив всі борги в повному обсязі);
- протягом п'яти років фізособа зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи застави письмово повідомляти про факт свого банкрутства іншій стороні.

І на завершення! Переваги процедур банкрутства:

- в процедурі банкрутства борги не задоволені через недостатність майна вважаються погашеними;
- з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафних санкцій та відсотків за зобов'язаннями. Так само не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язань, під час дії мораторію;
- арешт майна та інші обмеження, щодо боржника накладаються виключно судом в рамках справи про банкрутство;
- податковий борг, що виник протягом трьох років до дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів боржника.

Подаючи на банкрутство, боржник має справу лише із судом та арбітражними керуючими, а не з кредиторами чи колекторами.